Унікальність. Специфіка. Основні принципи

З номерами та спеціалізованим транспортом екстрених служб порятунку, людина знайомиться змалку. Саме в такому віці діти поглинають, як губка, корисну інформацію, яка подається в ігровій і доступній для них формі. Малеча та підлітки, на жаль, можуть стати не лише свідками будь-яких ситуацій, а й того гірше - опинитися в них. 

Коротка комбінація трьох цифр - загальнонаціональна і запам’ятати її легко. Наприклад, “103”...Навіть дітвора знає, що це номер “швидкої” допомоги. Насправді, здійснюючи виклик за цим номером,ми потрапляємо у світ оперативно-диспетчерської служби екстреної медичної допомоги.

Ростислва Замрій: “Основними принципами екстреної медичної допомоги (ЕМД) має бути постійна готовність до термінового надання якісних медичних послуг, оперативне цілодобове реагування на виклики бригад швидкої медичної допомоги, доступність та безоплатність, визначена  пріоритетність та своєчасність, послідовність та відповідність вимогам. Від оперативності та якості наданих послуг ЕМД залежить життя людини. Таким комунікуючим ланкою між людиною, яка викликає бригаду і, безпосередньо, черговою бригадою є наш оперативно-диспетчерський відділ”.

Мабуть, не існує такої людини, якій хоча би раз в житті довелося викликати бригаду медиків “екстренки”. Реагування на виклик  кваліфікованого медичного персоналу завжди оперативне. Адже від злагодженої комунікації та професіоналізму всіх задіяних працівників залежить не лише здоров’я, а й життя та подальший перебіг лікування важкого пацієнта.  

Ростислав Замрій: “Найбільша проблема завжди в комунікації. І це питання й досі актуальне. Це те, що ми спільними зусиллями хочемо покращити в першу чергу. Взаєморозуміння між диспетчером і керівником бригади має бути на високому рівні. Чому? Тому що диспетчер не є учасником ситуації з місця події, він не може здогадуватися, що там відбувається, в його уяві лише опис ситуації бригадою. Від кількості постраждалих залежить відповідна кількість виїзних бригад. Тому обов’язковий зв’язок має бути між керівником і диспетчером, бригадою і бригадою, бригадою з супутніми службами ДСНС, поліцією тощо. Це ті основні аспекти, які нам важливо було відпрацювати в симулятивних сценаріях при масовому випадку. Ми побачили, що комунікація всередині бригади на хорошому рівні. Комунікація з колегами екстрених служб - це те, що відпрацьовується лише на таких заняттях”.

Медицина катастроф - структурний і невід’ємний підрозділ у складі Київського обласного центру екстреної медичної допомоги. Це сфера медицини, яка спеціалізується на організації надання медичної допомоги особам, що пережили катастрофу або надзвичайну ситуацію. Вона є унікальною серед інших медичних спеціальностей, оскільки практикується лише в екстрених випадках непередбачених обставин. 

Ростислав ЗАМРІЙ: “Основний акцент медицини катастроф - робота в умовах масових випадків: травм, інфекційних захворювань тощо. Концепція "золотої години" в контексті медицини катастроф критично важлива. Негайно надана кваліфікована медична допомога прямо на місці події дозволяє врятувати життя, стабілізувати постраждалих і, звісно, зменшити ризики критичних ускладнень й інвалідизації. Тобто, це велика кількість залученого ресурсу та певних засобів - інструментів - для того, щоб максимально якісно надати відповідну допомогу тим, хто її найбільше потребує”.

В Законі України «Про екстрену медичну допомогу» чітко зазначені не лише організаційно-правові засади забезпечення громадян України відповідними медичними послугами, а й створення засад функціонування та розвитку галузі в цілому. 

Через те, збереження життя та здоров’я людини є стратегічно важливим пріоритетним завданням обласної “екстренки” на державному рівні. Це комплекс, який об’єднує в один ланцюг декілька діючих спецпідрозділів: диспетчерський відділ, станції, підстанції та пункти базувань бригад екстреної медичної допомоги та навчально-тренувальний відділ. 

Наприклад, функція оперативно-диспетчерського полягає в своєчасному реагуванні і прийнятті невідкладних рішень і дій: надати консультацію людині телефоном кваліфікованими медиками відділу і у разі необхідності, направити бригаду, іноді навіть і не одну. Все залежить від ситуації. Яскравим прикладом подібного виклику є масовий випадок.

Ростислав ЗАМРІЙ: “Якщо чергова бригада медиків “летить” на масовий випадок, де є не один потерпілий, то від злагодженої, чіткої, зрозумілої комунікації в команді, прозорої діяльності системи, в тому числі і рівня знань працівників екстреної медичної допомоги в цілому, є запорукою збереження здоров’я та життя українців і осіб, які проживають на території України. Це важливий чинник і національної безпеки держави”

Водночас, Всесвітньою організацією охорони здоров’я, визначено систему екстреної медичної допомоги як інтегрованою частиною будь-якої ефективної та функціональної системи охорони здоров’я. Ось чому, на наше глибоке переконання, роботу обласної “екстренки” можна сміливо визначити унікальним механізмом, який об’єднав усі щаблі і ланки в наданні фахової догоспітальної допомоги на місці не лише гострих захворювань, а й надзвичайних ситуаціях. 

Ростислав ЗАМРІЙ: “ЕМД є точкою першого контакту з системою охорони здоров’я для більшості пацієнтів під час надзвичайних ситуацій та травм, що загрожують життю та здоров’ю людей. Останні випадки, які ми мали, це були прильоти (Вишгород). Пригадаймо авіакатастрофу в Броварах. Падіння гелікоптера спецслужб з урядовцями на борту. Ця трагедія була масштабною. Наведу ще приклад - автошляхи Київщини. На них щодня ми маємо дорожньо-транспортну пригоду, з невтішною, на жаль, статистикою. Тому, тут слід розрізняти, який випадок ми маємо: масовий чи численний. Численний випадок, коли 2 і більше постраждалих і наших сил вистачає на всіх. Масовий випадок -  наявність такої кількості постраждалих, коли неможливо ефективно і  повноцінно надати необхідну медичну допомогу нашими силами і ресурсами кожному постраждалому. Тому кількість виїзних бригад залежить від кількості потерпілих. Ця інформація переказується диспетчеру і фахівець приймає відповідне рішення, яка кількість бригад візьме участь в такому випадку, згідно протоколів та рекомендацій”. 

Сьогодні, коли наша країна опинилася в умовах повноцінної війни, роботи екстрених служб значно побільшало. Зокрема, екстрена медична допомога Київщини реагує на будь-які виклики. Тому, відповідний рівень підготовки наших бригад, досягається завдяки спеціалізованим тренінгам або моделюванням ситуацій, де задіяні усі служби оперативного реагування і кожний спеціаліст чітко знає свою роль у процесі надання відповідної допомоги при масових випадках. 

Ростислав Замрій: “Спостерігаючи за роботою наших бригад під час навчань в межах нашого закладу, на тренінгах Всеукраїнського рівня і, із останнього - участь в міжнародних змаганнях - “Буковинське медичне ралі-2024”, проаналізували роботу колег інших Центрів, дійшли висновку, що є деякі прогалини. Так народилася ідея організувати тренінг, мета якого - відпрацювання роботи медиків саме при масових випадках. Бригади добре справляються з одним пацієнтом у невідкладному стані. А в умовах більш складної ситуації, де 2 і більше постраждалих, яким практично одночасно потрібно надавати кваліфіковану допомогу, і виникають певні труднощі. Власне, це і стало поштовхом для того, щоб закцентувати навчання на рівні наших станцій. Був складений план і розклад навчання, спільно з навчально-тренувальним відділом прописаний симулятивний сценарій в реальному час, в основу якого був закладений масовий випадок під час дорожньо-транспортної пригоди під час воєнного стану”.

Наразі, перший етап відпрацьовано, в тому числі і співпраця зі структурними підрозділами. Отримані знання наших медиків однозначно трансформуються в досвід. 

Ростислав Замрій: “Ті задачі, які ми собі ставили за мету, вважаю вдалося реалізувати в повній мірі за короткий термін. Це лише початок спільної співпраці двох підрозділів. Перед початком, обов’язковою умовою був брифінг для медиків, який вводить усіх учасників в курс справи, далі виконання завдань і поставлених задач і дебрифінг, на якому детально розбиралися правильність виконання дій і комунікація бригад ЕМД з залученими службами.  За сценарієм було 5 постраждалих, на кожного потерпілого відводився 1 інструктор, який детально оцінював роботу медиків. Всі учасники тренінгу мали змогу самостійно проаналізувати свої дії, визначити, які з них були здійснені коректно, а які потребують вдосконалення. Всі рекомендації щодо покращення роботи інструкторами  озвучувались на загал і надавалися коректні рекомендації курсантам. Хочу відзначити активну участь водіїв наших “швидких”. Приємно, що це люди, які мають розуміння того, що в будь-якій ситуації водій є невід’ємною частиною бригади і на рівні з медиками мають надавати відповідну догоспітальну медичну допомогу.”

Відпрацювання спеціалізованих підходів за відповідними протоколами і стандартами щодо підготовки команд екстреної медичної допомоги, в контексті медицини катастроф, беззаперечно стануть ефективними в реагуванні на надзвичайні ситуації. Тому, пілотний проект “Відпрацювання симулятивного сценарію при масовому випадку” відділів медицини катастроф і навчально-тренувального, виявився досить актуальним, плідним і, без сумніву, результативним у майбутньому.