Напад на бригаду ЕМД в Обухові: коли ті, хто рятує життя, самі потребують захисту

14 липня 2026 року в Обухові бригада екстреної медичної допомоги №348 вирушила на черговий виклик №534. Для медиків це був один із десятків виїздів, які вони здійснюють щодня, рятуючи життя та здоров'я мешканців Київщини.

Проте цього разу допомоги потребували вже самі медики.

Під час виконання виклику чоловік, до якого прибула бригада, вчинив напад на працівників екстреної медичної допомоги.

Унаслідок нападу парамедик отримав тяжку травму голови та перелом скроневої кістки. Екстрений медичний технік дістав перелом нижньої щелепи.

Обидва працівники наразі проходять лікування та відновлення. Обставини події встановлюють правоохоронні органи.

Цей випадок викликав широкий суспільний резонанс, однак для працівників екстреної медичної допомоги він став черговим нагадуванням про небезпеки, з якими вони стикаються під час виконання своїх професійних обов'язків.

Проблема, яка існує роками

Напади на бригади екстреної медичної допомоги не є поодинокими випадками чи трагічними винятками.

За даними внутрішнього обліку інцидентів у системі екстреної медичної допомоги Київської області, протягом останніх років було задокументовано 28 випадків агресії щодо працівників бригад ЕМД.

Географія таких інцидентів охоплює практично всю область: Біла Церква, Узин, Обухів, Миронівка, Ржищів, Буча, Ірпінь, Вишневе, Бровари, Бориспіль, Славутич, населені пункти Броварського, Вишгородського та Фастівського районів.

За кожною цифрою стоять конкретні люди та конкретні травми.

У Славутичі нетвереза пацієнтка вирвала сережку з вуха фельдшера, спричинивши розрив мочки вуха.

В Узині парамедик отримав удар ногою в обличчя під час надання допомоги пацієнтові.

У Бучі водія бригади було виявлено без свідомості з черепно-мозковою травмою.

У Броварах пацієнт після відновлення свідомості схопив кухонний ніж та почав погрожувати членам бригади.

У Пухівці родич пацієнта, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, погрожував медикам ножем та фактично заблокував їх у будинку.

Випадки пошкодження автомобілів екстреної медичної допомоги, вибитого скла, зламаного обладнання та агресії щодо персоналу також перестали бути винятком.

Чому це відбувається

Аналіз інцидентів свідчить, що найчастіше агресія виникає в умовах алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Нерідко джерелом конфлікту стають не самі пацієнти, а їхні родичі або знайомі, які висловлюють претензії щодо маршруту госпіталізації, часу прибуття бригади чи обсягу медичної допомоги, яку може надати екстрена служба.

Окрему категорію становлять виклики, пов'язані з психомоторним збудженням, психічними розладами або суїцидальною поведінкою.

При цьому працівники ЕМД не мають можливості відмовитися від виклику через потенційну небезпеку та зобов'язані надавати допомогу кожному, хто її потребує.

Медики між обов'язком і ризиком

Працівники екстреної медичної допомоги щодня заходять у незнайомі квартири та будинки, працюють у нічний час, виїжджають до пацієнтів у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, до учасників конфліктів, сімейних сварок, психіатричних криз та надзвичайних ситуацій.

При цьому вони не мають спеціального правового статусу або рівня захисту, співставного із захистом працівників правоохоронних органів.

Фактично медики опиняються між професійним обов'язком допомогти та необхідністю дбати про власну безпеку.

Війна зробила роботу медиків ще небезпечнішою

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації ризики для працівників екстреної медичної допомоги значно зросли.

Сьогодні бригади працюють не лише на побутових викликах, а й ліквідовують наслідки ракетних ударів та атак безпілотників, евакуюють постраждалих із зон ураження та надають допомогу під час повітряних тривог.

Медики нерідко прибувають на місця подій одними з перших, працюючи в умовах, коли загроза повторних ударів залишається реальною.

За час повномасштабної війни десятки працівників екстреної медичної допомоги загинули або отримали поранення під час виконання своїх обов'язків.

Що необхідно змінити

Безпека працівників екстреної медичної допомоги потребує системних рішень.

Серед них:

• посилення відповідальності за напади на медичних працівників під час виконання службових обов'язків;

• удосконалення механізмів взаємодії між бригадами ЕМД та правоохоронними органами;

• забезпечення бригад сучасними засобами екстреного виклику допомоги;

• розвиток програм підготовки з оцінки ризиків та деескалації конфліктів;

• формування в суспільстві культури поваги до праці медичних працівників.

Ті, хто рятує інших, також потребують захисту

Щодня бригади екстреної медичної допомоги Київщини виїжджають на сотні викликів.

Вони приходять на допомогу постраждалим у дорожньо-транспортних пригодах, пацієнтам із серцевими нападами та інсультами, людям, які опинилися у критичних станах.

Вони працюють під час повітряних тривог, обстрілів і надзвичайних ситуацій.

Вони не знають, що чекатиме їх за дверима чергової квартири чи будинку: людина, яка потребує допомоги, чи загроза їхньому власному життю та здоров'ю.

Проте вони все одно продовжують виконувати свою роботу.

І саме тому суспільство та держава мають зробити все можливе, щоб ті, хто рятує життя інших, були захищені самі.